Добові кишенькові: навіщо українцям заборонили розраховуватися готівкою понад 50 тис. грн
Нацбанк взявся відучити українців від «кешу». Тепер за готівку не можна купити товар чи послугу, дорожчу за 50 тис. грн. Що це означає?
23 січня 2017
Нацбанк обмежив граничну суму розрахунків готівкою. Обмеження діє з 4 січня 2017 року. Тепер фізична особа протягом одного дня може здійснити покупку чи оплату готівкою на суму, не більшу за 50 тис. грн. Про це йдеться у постанові Правління Національного банку України. Контроль за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари чи послуги здійснюватимуть органи Державної фіскальної служби України. Раніше обмеження діяло на рівні 150 тис. грн.
«Національний банк України наголошує, що встановлення граничної суми розрахунків готівкою на рівні 50 тис. грн не завдасть незручностей громадянам та не зачіпатиме щоденних покупок населення, оскільки стосуватимуться лише великих придбань (нерухомості, коштовностей, транспортних засобів, предметів мистецтва, хутра, дорогих годинників, подорожей тощо). Рішення Національного банку України з цього питання повністю відповідає міжнародному досвіду – багато європейських держав (Франція, Бельгія, Португалія, Італія, Іспанія, Греція) встановили граничні суми готівкових розрахунків, інші країни також планують запровадити аналогічні норми», – стверджують у НБУ.
Розрахунки на суму, яка перевищує 50 тис. грн, відтепер фізичні особи мають здійснювати, перераховуючи кошти з рахунку на рахунок, або вносити чи перераховувати кошти на поточні рахунки.
Регулятор вважає, що таке обмеження забезпечуватиме стабільність надходжень готівки до банківської системи, прискорить обіг та звузить сфери використання готівки, а також сприятиме розвитку безготівкового сегменту.
Пропагуючи нововведення, Нацбанк порівнює його з досвідом європейських країн і розмальовує його переваги таким чином:
Тінь і схеми
Споживчий ринок обмеження готівкових розрахунків сприйняв доволі критично. НБУ дорікнули, що він відбирає право на вільне користування власними грошима. До того ж це призведе до додаткових витрат, оскільки банки братимуть комісію за здійснення розрахунків.
Банківський сектор загалом потерпає від низької довіри до банківських установ, яка ще більше впала після оприлюднення е-декларацій. Ті показали, що посадовці й політики віддають перевагу кешу під матрацами. Згодом тимчасові проблеми з банківськими розрахунками спостерігалися після рішення про націоналізацію ПриватБанку.
«Наслідки обмеження можуть бути геть не такими, як очікують в НБУ. Матимемо збільшення тіньової економіки та рівня корупції. Люди знайдуть, як уникнути обмеження та додаткових видатків, які виникатимуть через необґрунтовану банківську комісію за обслуговування банківських рахунків та операції з ними», – каже НВ юрист Ростислав Кравець. Він вважає, що обмеження призведе до спаду внутрішнього споживання та негативно вплине на економіку країни.
Контроль за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари і послуги здійснюватимуть органи Державної фіскальної служби України – це лякає споживачів і потенційно може призвести до зростання корупції в податковому органі.
Органи державного фінансового контролю можуть моніторити розрахунки понад 50 тис. грн. Ця інформація може використовуватися для співставлення прибутків і видатків людини, а також виявлення джерел походження коштів.
«За Конституцією особа не є винною допоки її вина не буде доведена в судовому порядку. Однак, люди чомусь мусітимуть давати пояснення податковій стосовно того, за які кошти вони робили ти чи інші покупки», - каже Кравець, який вважає, що НБУ своїм рішенням порушує принцип презумпції невинуватості.
Гроші у мішках
Натомість економіст Віктор Лисицький вважає кроки НБУ обґрунтованими. Його аргументи такі. 50 тис. грн на день – досить велика сума, при тому, що левова частина громадян витрачає кошти на продукти харчування, купівлю одягу та ліків, оплати комунальних послуг. У великій кількості магазинів сьогодні є термінали для безготівкової оплати. А банки далеко не всі беруть комісію за обслуговування рахунків.
«Я не бідна людина. Робив різні покупки. Та хоч трісни, не пам’ятаю, щоб доводилося платити кешем такі суми, - каже Лисицький. - Хороший чоловічий костюм коштує максимум 10-15 тисяч. Щоб стіл накрити на Різдво, скільки витратиш? Нехай 2 тис. грн, - каже Лисицький НВ. – Підозрюю, що різко проти обмежень – ті, хто працював з готівкою у тіньовій економіці. Вони відчують помітні незручності. Я їм чесно співчуваю».
«Тінь», каже економіст, в Україні виникла не тому, що більшість українців – шахраї. Вона почала формуватися ще за часів Михайла Горбачова, коли гроші почали носити мішками, інакше було важко працювати.
«Потрібно перелаштовуватися. Це ж має завершитися, – каже Лисицький. – Путін нам дав хорошого копняка, і ми йдем в Європу, де у людей не буває великих об’ємів готівки. Хіба що у гангстерів».
Наслідки замість причин
Не впадати в паніку через обмеження суми розрахунку в готівці закликає і банківський експерт Василь Горбаль, колишній власник банку. Він розповідає, що ідея про обмеження на готівкові розрахунки – не нова: їй близько 15 років. За часів президента Леоніда Кучми існував навіть відповідний Указ президента стосовно сприяння розвитку безготівкових розрахунків.
«Реформи регулятора можна вітати. Потрібно створювати надсучасну прозору банківську систему. Але, на жаль, економіка осторонь залишається: реформами в банківській сфері випереджають реформи в економіці, а це має бути хоча б синхронно. Виходить, що ми боремося з наслідками, а не з причинами», - каже Горбаль, додаючи, що Раді Нацбезпеки, яка, приміром, нещодавно розглядала питання ПриватБанку, варто було б розглянути і основи недовіри до банківської системи загалом.
«Потрібні різні заходи – і інформаційні, і законодавчі. Це – питання номер один», – каже колишній банкір.
Автор: Юлія Артамощенкоnv,ua