Німецький прикордонник про контроль українців на кордоні ФРН за безвізу

Співробітник німецької поліції, який здійснює прикордонний контроль в аеропорту Кельна-Бонна, відповів на запитання DW про те, на що чекати українцям, коли запрацює безвізовий режим.

5 червня 2017

Запровадження безвізового режиму ЄС для України заплановане на 11 червня. Тож дуже скоро українці матимуть змогу просто брати квитки на літак, потяг чи автобус або сідати у свій автомобіль і прямувати до країн ЄС, а також до інших держав-членів Шенгенської угоди. На кордонах цих країн українці проходитимуть паспортний контроль. Як він відбуватиметься і на що уже зараз, готуючись до подорожі, варто звернути увагу, DW розпитала Крістіана Ґроссе-Оннебрінка - співробітника федеральної поліції Німеччини, який здійснює прикордонні функції в аеропорту Кельна-Бонна та відповідає за комунікацію зі ЗМІ.

DW: Пане Ґроссе-Оннебрінк, уже незабаром почне діяти безвізовий режим ЄС для українців. Як федеральна поліція в аеропорту Кельна-Бонна готується до того, що українці тепер подорожуватимуть без віз?

Крістіан Ґроссе-Оннебрінк: До функцій співробітників поліції в аеропорту Кельна-Бонна належить і здійснення прикордонного контролю. Ми маємо багатий досвід прикордонних перевірок громадян, які в'їжджають до Німеччини без віз. Що стосується умов дії безвізового режиму щодо окремо взятих країн, то поліцейські проходять відповідні тренінги, тож наші співробітники завжди готові до нововведень.

Правила перетину кордону Німеччини для українських громадян, які застосовуватимуться поліцією аеропорту Кельна-Бонна, який приймає прямі рейси з Києва, є загальними для усіх прикордонних пунктів ФРН?

Так, ці правила є чинними не тільки в Німеччині, а й в усьому регіоні дії Шенгенських угод, тобто є обов'язковими для усіх держав Шенгенської зони на їхніх зовнішніх кордонах.

Загальні вимоги

Якими є ці правила? Які документи повинні мати при собі українці, які матимуть можливість без віз, виданих посольством ФРН, прибувати на територію Німеччини?

Першою вимогою є наявність біометричного паспорта. Цей документ турист має пред'являти обов'язково. Інші документи, які засвідчують законність перебування на території ФРН, зокрема підтверджують його мету, також мають важливе значення і мають бути пред'явлені під час перетину кордону. Йдеться, наприклад, про зворотній квиток, підтвердження бронювання готелю, запрошення від особи, яку відвідує подорожанин, поліс медичного страхування або, скажімо, квитки на виставку, яку турист має намір відвідати. Тобто ці документи підтверджують мету перебування.

Що стосується біометричного паспорта, то він повинен бути у кожної особи? Дітей, особливо немовлят, це також стосується?

Так, біометричний паспорт повинна мати кожна особа, яка перетинає кордон. Також і немовлята, хоча я розумію, що інколи виникають проблеми із фотографуванням маленької дитини.

А якщо у туриста є закордонний паспорт старого зразка з чинною візою?

Чинна віза у небіометричному паспорті легітимізує право на в'їзд. Однак, якщо особа подорожує з туристичною візою, вона має дотримуватись й інших вимог, що висуваються до безвізових подорожей. Тобто на кордоні ми перевірятимемо "весь пакет".

Наскільки важливо пред'являти зворотній квиток?

Зворотні квитки є підтвердженням того, як довго особа перебуватиме на території Німеччини. Як відомо, особа не може перебувати на території Шенгенської зони довше, ніж 90 днів упродовж періоду в 180 днів. Тобто якщо під час співбесіди на кордоні подорожувальник каже, що має намір провести двотижневу відпустку в Німеччині чи в іншій країні ЄС, то для нас зворотній квиток підтверджує ці слова.

Нюанси запрошення

Подорожанин має також пред'являти запрошення. Які вимоги висуваються до цього документа? 

Запрошення є документом, який підтверджує мету поїздки. До запрошень - як від приватних осіб, так і від підприємств - не висувається жодних формальних вимог. Але у них повинні міститись дані, за якими можна достовірно визначити мету поїздки особи, яка перетинає кордон. Скажімо, якщо турист покаже нам запрошення на весілля або якесь свято, мета його поїздки буде зрозумілою і достовірно підтвердженою.

Якщо ж запрошення надсилають родичі чи друзі, то бажано, щоб у ньому ми побачили, хто є стороною, котра запрошує. Водночас наголошую, що прописані у такому приватному запрошенні фінансові зобов'язання не є чинними і не можуть слугувати підтвердженням фінансового забезпечення. Документ, яким приватні особи можуть підтвердити, що вони беруть на себе фінансові витрати з перебування подорожанина, називається "фінансовим зобов'язанням" і є офіційним. Він запитується і видається у Німеччині у відомствах у справах іноземців.

Якщо йдеться про запрошення від приватної особи, то достатньо тільки його? Чи потрібно пред'являти копії ідентифікаційних документів цієї особи?

По суті діє таке правило: чим більш достовірно, тим краще. Якщо особа летить на весілля, то запрошення на цей захід саме по собі вже свідчить про мету перебування. Якщо особа летить до родичів, то, звичайно, більш достовірним буде те запрошення, до якого докладатиметься копія ідентифікаційного документа запрошуючої сторони. Але - наголошую - це не є обов'язковою вимогою.

У цьому сенсі просто уявіть собі - якби ви були прикордонником, на підставі чого ви б повірили особі, яка розповідає про мету свого перебування, що вона справді є тією, про яку ідеться?

Чи може особа пред'являти запрошення, надіслане електронною поштою, тобто без "мокрого підпису" запрошуючої сторони?

Оскільки до запрошень не висуваються формальні вимоги, то так - як запрошення діє й роздруківка електронного листа. Однак поліцейський повинен переконатись у достовірності такого документа. Знову таки, у цьому випадку діє правило - чим більш достовірно, тим краще. Звичайно, підпис або печатка фірми чи установи тільки підкреслюють достовірність запрошення.

До речі, якщо особа подорожує у службових справах, тобто на запрошення підприємств-партнерів, яким має бути запрошення?

До запрошень від фірм також не висувається жодних формальних вимог, але великі компанії, які запрошують партнерів, знають, як їх формулювати. Вони відразу вказують свої контактні дані, через які ми у випадку необхідності можемо зв'язуватись з представниками у Німеччині для уточнень. Тобто зі службовими запрошеннями ми зазвичай маємо менше проблем.

dw.com