Конвертація валютних іпотечних кредитів у гривню: реальна ініціатива чи популізм?

17 травня 2014

Національний банк України направив банкам на розгляд і коментування Проект Закону України “Про врегулювання ситуації з погашенням зобов’язань за кредитами в іноземній валюті, забезпеченими іпотекою”.

Проект передбачає обов’язок банків за заявою боржників конвертації доларової іпотеки в гривню за курсом на 1 січня 2014 (7,993 грн за долар) і при збереженні незмінної процентної ставки.

Зменшення боргового тягаря

Законопроект вже охрестили “соціально орієнтованим” – адже у першу чергу він може стати рятівним колом для тих, хто знемагає під тягарем іпотечного кредиту, взятого на покупку квартири. А враховуючи нещодавню девальвацію гривні, їх становищу не позаздриш. “До фінансової кризи 2008-2009 років значна частка іпотечних кредитів була видана банками саме в іноземній валюті, причому на умовах, що передбачають тривалі терміни погашення. Але замість очікуваного обмінного курсу близько 5 UAH/USD, на сьогодні він становить близько 11,5 UAH/USD. При відсутності джерел доходів в іноземній валюті, значна частина боржників зараз фактично не має можливості обслуговувати борг, обсяг якого постійно зростає відповідно до зростання обмінного курсу”, – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Такі боржники після подання відповідної заяви будуть мати можливість платити за кредит у гривні і за ставкою 11-12%. Для порівняння, зараз ставки по депозитах вище двадцяти відсотків – 25-27%, тому зазвичай і позики в гривні більш дорогі – на рівні 27-30% річних. А підвищувати ці ставки банкам заборонить законопроект.

Ще один важливий момент ховається у пільгах з оподаткування: боржникам дозволять не платити після конвертації кредиту з валюти в гривню податок з доходів фізосіб. Адже, за чинним Податковим кодексом, зекономлена при конвертації в гривню за пільговим курсом сума кредиту – це ніщо інше, як дохід, з якого потрібно сплатити податок (17%).

Також у разі прийняття законопроекту, у боржників з’явиться можливість добровільно передати банку об’єкт застави у вигляді нерухомості. У цьому випадку передача застави автоматично списує з боржника борг, навіть якщо сума продажу заставленого майна менше, ніж сума боргу за іпотечним договором.

Банки зазнають втрат

Звісно, комерційні банки не прийшли у захват від таких планів і закликали НБУ розділити з ними збитки в пропонованому проекті за рахунок спецфондів або продумати шляхи до компенсації втрат шляхом продажу валюти за спеціальним пільговим курсом.

Перш за все, втрати понесуть великі банки, які активно видавали валютні кредити до кризи. Збиток для фінустанов в такому випадку на око оцінюють приблизно у 40% від конвертованого обсягу. За даними НБУ, на кінець березня обсяг кредитного портфеля на купівлю, будівництво і реконструкцію житла, номінований в іноземній валюті, становив 47,2 млрд грн ($ 4,3 млрд). Це більше половини загального роздрібного кредитного портфеля банків в іноземній валюті, що становив 86,5 млрд грн. Мова йде про величезні суми, які не минуть для банківської системи безслідно.

Думка експерта

Деякі юристи вважають законопроект просто іграми на нервах людей і набагато кращим варіантом були б дії до встановлення курсу на рівні 8 грн/$. “Пропозиція політиків щодо переведення валютних кредитів у гривневі по курсу 5,5 – це популізм. Грають на почуттях людей. Реально встановити курс, який був на початок року – 8 гривень. Але найкраще – піти за досвідом, практикованим за кордоном: створити інститут банкрутства фізичних осіб”, – так прокоментував проект адвокат Ростислав Кравець, після того, як Нацбанк у четвер пікетували валютні позичальники.

Доля законопроекту цілком у руках Національного банку України, переконаний голова Комітету економістів України Андрій Новак. “Не думаю, що його приймуть у тому первинному вигляді, в якому він подається. Будуть переглядатись як мінімум курс, запропонований у законопроекті, оскільки він не реалістичний, і відсоткова ставка. Але в принципі, якби таку дію стратегічно здійснили, це значно сприяло б дедоларизації української економіки і в цілому здешевленню кредитних ресурсів, що є вкрай необхідним для реального сектору економіки. Усе буде залежати від того, якою буде кінцева форма цього законопроекту, якщо він пройде”, – розповів експерт.

“Треба розуміти, що в принципі прийняття такого закону – це все одно втрати для банків. Питання у тому – якими будуть ці втрати? Якщо Національний банк буде наполягати і не відходити зі своєї позиції необхідності прийняття цього закону, то сторонам доведеться домовлятись про умови закону, шукати якусь золоту середину, компроміс банківських втрат”, – вважає Новак.

Варто відмітити, що проект, розісланий банкам у травні, набагато жорсткіший від напрацювань, зроблених у квітні на вимогу ініціативної групи валютних позичальників.

Обговорення та внесення до проекту коректив потребує часу, а отже, принаймні у найближчий місяц закон до Ради не внесуть.

finance.ua