Позичальникам знайшли схему
11 грудня 2014
Госпсуд Харківської області дозволив валютному позичальникові не повертати банку валюту. Суд порахував, що оскільки на руки позичальник отримав гривню, то і кредит повинен погашатися не в доларах, які стоять вище 16 грн, а гривнею за курсом на момент конвертації кредитних грошей – 8 грн/$. Якщо банк програє апеляцію, прецедентом скористаються й інші позичальники.
Валюта позбулася кредиту
Господарський суд Харківської області дозволив валютному позичальникові не платити за валютним кредитом. Таке несподіване рішення було винесено суддею 26 листопада по справі № 922/3899/14. З рішення суду випливає, що в 2010 році банк «Грант» відкрив фізособі-підприємцю дворічну валютну кредитну лінію на $2 млн під 16% річних.
Через рік сума кредитної лінії була підвищена до $2,3 млн, а термін погашення кредиту постійно продовжувався – фінальної датою вказується 28 грудня 2014, говориться в матеріалах банку «Грант». Сумарно позичальник отримав в 2010-2013 роках понад $2,5 млн. Ці долари банк зараховував на поточний рахунок фізособи-СПД, але не видавав їх позичальнику готівкою, а за його дорученням продавав на міжбанку. Виручена від продажу валюти гривня зараховувалася на рахунок позичальника в національній валюті і використовувалася ним для розвитку бізнесу.
Після дворазової девальвації гривні в поточному році – з 8 грн/$ до 16 грн/$ – позичальник несподівано вирішив оскаржити кредит. Госпсуд 15 вересня прийняв позовну заяву і вже через два місяці виніс рішення. Суд порахував, що сторонами було укладено кредитний договір, за яким позивач отримував кредитні кошти у гривні. Отже, і погашати він повинен суму боргу, який виник після конвертації перерахованої банком валюти в гривню.
У 2010-2013 роках позичальник отримав від банку на гривневий рахунок 23,66 млн грн. На дату подачі позову клієнт повернув банку 11,1 млн грн. «Позичальник повинен повернути банку залишок грошових коштів по кредиту, вираженого в гривні, і сплатити відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором», – йдеться в рішенні суду, який припинив зобов’язання за кредитним договором між банком і позичальником.
Банк «Грант» вже оскаржив це рішення. В апеляційній скарзі за підписом голови правління банку Володимира Мартиросова говориться: «За бажанням позивача і за умовами кредитного договору кредитні кошти позичальнику надавалися шляхом перерахування на його поточний валютний рахунок. При цьому банківські операції з надання кредитних коштів вважаються завершеними з моменту зарахування суми переказу кредиту на поточний валютний рахунок (ст. 30 закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»)».
Відповідно, банк наполягає, що в повному обсязі виконав свої зобов’язання за кредитним договором, перерахувавши позикові кошти на поточний доларовий рахунок позичальника. У банку уточнюють, що всі наступні операції після зарахування коштів на валютний рахунок не регулюються кредитним договором. «Вказані кредитні кошти з цього моменту стали власністю клієнта, і право розпоряджатися ними належало йому на умовах договору банківського рахунку. Саме в рамках цього договору банк і здійснював продаж доларів на міжбанку і перераховував гривню на рахунок клієнта », – стверджує кредитор.
Право на вибір
У Незалежній асоціації банків України вже заявили, що рішення Госпсуду Харківської області створює нову схему ухилення від виконання кредитних зобов’язань. «Це вносить нові фактори для дестабілізації ситуації в банківському секторі. Такий підхід може мати катастрофічні наслідки, адже кредити у валюті на 1 листопада становили $33,3 млрд, тобто майже 500 млрд грн», – вважають в асоціації.
У той же час у Незалежній асоціації банків не змогли уточнити, яка частина цієї валютної суми була «фактично» видана позичальникам у гривні, а значить, ризикує бути оскарженою в суді. «Порахувати кількість таких випадків дуже складно. Адже робота кредитного відділу закінчується після факту видачі кредиту позичальникові. Всі операції, які клієнт проводить зі своїми коштами потім, поза їх компетенції», – пояснили технологію видачі кредиту в одному з банків з іноземним капіталом.
Однак є і альтернативна думка. «Ситуація, коли позичальник брав валютний кредит, а на руки отримував гривню, була досить поширеною. Як правило, таке траплялося, якщо позичальник брав кредит у швейцарських франках – вони були одними з найдешевших, або купував в кредит новий автомобіль або квартиру. Отримана від банку валюта відразу конвертувати в гривню і переводилася на гривневий рахунок автосалону або забудовника », – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.
Банки не ведуть облік, але підтверджують, що найчастіше в гривню конвертували отримані у валюті кошти саме іпотечними позичальниками і покупцями автомобілів. Валютні кредити переводили в гривню і підприємці, які отримували кредити для ведення діяльності на території України, а не для оплати імпорту товарів, робіт або послуг.
Конфлікти позичальників з банками про неправомірність валютних кредитів розглядаються судами вже п’ять років, але досі судді відмовлялися приймати як доказ документи про перерахування гривневих коштів клієнта. Саме тому дане рішення суду – прецедент. «Банк стикався з такими спробами клієнтів, але суд у цьому питанні ставав на бік банку», – розповів директор департаменту операцій зі спеціальними кредитами клієнтів роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Максим Зирянов.
І хоча в Україні немає прецедентного права, інші позичальники можуть під копірку подавати позови, щоб спробувати домогтися погашення кредитів за курсом 5-8 грн/$, а не 16 грн/$. «Якщо зараз ситуація змінилася або ж якщо буде створено такий прецедент, то багато валютні позичальників зможуть виграти в судах справи проти банків», – говорить Ростислав Кравець. Але для цього на сторону позичальника тепер має стати не лише суд першої інстанції, а й апеляційної.
Вікторія Руденко
finmaidan.com