Кредитна безвихідь: Що чекає на валютних позичальників в Україні

13 лютого 2015

Через стрімке зростання курсу долара українцям дедалі важче платити по кредитах в інвалюті. Банки відмовляються виконувати попередні домовленості про списання відсотків. Не квапиться на поміч позичальникам і держава.

Тим, хто має в Україні непогашений кредит, нині важко, а тим, хто взяв позику в іноземній валюті, що їх банки щедро роздавали в 2006-2008 роках, взагалі не переливки. Адже кожного дня обмінний курс гривні відносно долара США та євро падає, тоді як кредитні зобов’язання позичальників зростають.

"Щодня зростає курс долара і збільшується мій кредит. Я вже повернула банку все, що позичала, але залишок по відсотках, які я маю сплатити банку, виріс настільки, що я тепер винна банку вдвічі більше, аніж брала", - бідкається підприємниця Вікторія. Вона ледь не щодня приходить під стіни Верховної Ради разом з іншими позичальниками з вимогою до влади допомогти їм конвертувати валютний кредит в гривневий. "Коли був долар був по 8 гривень, то я ще якось викручувались. Зараз він по 25 гривень, і платити щомісячний платіж по кредиту просто немає з чого. Тепер мені нарахують штрафи, заберуть квартиру, викинуть на вулицю, і я буду банку ще винна вдвічі більше, аніж брала в кредит", - каже жінка у розпачі.

Пошук компромісу

Емоції підприємниці підігріває той факт, що в середу, 11 лютого, Верховна Рада не змогла подолати вето президента на прийнятий раніше закон, який мав би накласти мораторій на відчуження майна, наданого під гарантію забезпечення валютних кредитів.

Аби зарадити ситуації, Громадська рада, яка діє при Національному банку України розробила і підписала наприкінці 2014 за сприяння НБУ меморандум про взаємодію позичальників з банками. "Суть його в тому, що люди зможуть виплачувати кредити після конвертації валютних кредитів в гривневі за курсом 8 гривень за долар і в них залишається чинна валютна ставка на три роки. А різниця між курсом по 8 гривень за долар і тим курсом, який буде на момент підписання додаткової угоди між банком і позичальником, має списуватися", - пояснила DW співголова Громадської ради при НБУ Ярослава Авраменко.

Документ сумнівного походження

Утім, після виступу голови нацбанку Валерії Гонтаревої в середу з трибуни парламенту виявилося, що НБУ відмовився підтримувати раніше підписаний меморандум і тепер підтримує новий, розроблений уже самими банками. Згідно з цим документом, переведення валютних кредитів у гривню здійснюється за курсом на день реструктуризації. За кредитом має бути відсутня непогашена заборгованість. Меморандум передбачає списання позичальникам різниці між курсом на день реструктуризації боргу і договірним курсом, але не всім. 50 відсотків такої різниці банки готові "пробачати" лише тим, хто брав іпотечний кредит на квартиру, не більшу за 60 квадратних метрів. Що ж стосується тих, хто купував у кредит більше житло, яке в документі чомусь назвали "елітним", то їм банки, відповідно до нового меморандуму, готові списати лише 25 відсотків курсової різниці.

"Зазначений меморандум вже підписали 12 банків, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті", - прозвітувала Валерія Гонтарева. Водночас голова громадської ради при НБУ Авраменко скаржиться на документ. "Ніхто з Громадської ради при НБУ цей меморандум в очі не бачив, ніхто не обговорював. Ми категорично проти конвертації валютних кредитів у гривневі по курсу в 16, 20, 25 гривень за долар тощо, як пропонується у цьому документі. У людей на це просто немає коштів", - каже вона.

Банки просять їх зрозуміти

Однак банки просять увійти у їхнє становище, адже невиплачені кредити чи списання 25 або 50 відсотків різниці в курсі, мовляв, лягає на їхні плечі та плечі тих, хто має депозити в банках, адже ці процеси взаємозалежні.

За словами Інни Богатих, координаторки комітету з питань захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України (НАБУ), в яку входить близько сотні банків і яка пролобіювала оновлення меморандуму, початковий варіант домовленостей був недосконалим. "Для банків (реалізація першої версії меморандуму - Ред.) означала б колосальні збитки. До того ж він не захищає тих, хто дійсно потрапив у скрутне становище, а надає привілеї всім підряд. Бо є такі, хто може платити, але не хоче", - каже вона. Тому банківська спільнота, за її словами, "готова брати на себе збитки, але тільки у тих випадках, де людина дійсно брала кредит на придбання соціального житла".

Законодавча колізія

Разом з тим, будь-яким із варіантів домовленостей між банками та позичальниками має мало сенсу без внесення змін у податковий кодекс України. Адже за нині існуючим законодавством, якщо банки й списуватимуть позичальникам частину їхньої кредитної заборгованості, то за цю списану суму люди муситимуть сплачувати 22-відсотковий податок. Справа в тому, що таке списання сьогоднішній закон трактує як дохід позичальника. І якщо ця норма залишиться чинною, то сума, яку позичальникам треба бути сплачувати державі, фактично дорівнюватиме тій частці кредитної заборгованості, яку банки готові списати.

Верховна Рада має виправити цю колізію. Відповідний законопроект уже лежить у профільному парламентському комітеті, однак розгляд його депутати увесь час відкладають. "Якщо б депутати оперативно відреагували на наші пропозиції, то банки могли б конвертувати і порахувати позичальникам кредит з розрахунку ще 8 гривень за долар. А так курс зростає, й зараз на такі показники вийти вже нереально. Втрачено час", - наголошує Інна Богатих.

Самі винні?

Утім, на думку експерта аналітичного центру Da Vinci AG Анатолія Бароніна, позичальники, які брали валютні кредити на придбання житла, не повинні бути тягарем для суспільства, адже знали про ризики, на які йшли. "Позичальники, не маючи валютної виручки, бо всі зарплати в Україні обліковуються у гривні, свідомо йшли на ризики, знаючи що можуть змінитися умови в країні тощо, і брали кредит у валюті, тому зараз мають платити за ці ризики", - наголошує він. Експерт переконаний, що неплатоспроможність валютних позичальників має стати для українців своєрідним уроком позбавлення від "радянської звички прийняття безвідповідальних рішень".

Автор Лілія Гришко

dw.de