Житло без комплексів: оселитися в заповіднику стає все простіше

26 серпня 2008

Поки київський ринок нерухомості завмер чекаючи нового сезону, на узбережжі Криму вирують пристрасті. Бажаючих придбати апартаменти з видом на море з кожним роком більше, тому ціни на житло продовжують рости активними темпами. Місця для будівництва на півострові не так багато, тому багатоквартирні будинки під видом об\'єктів для рекреації виростають навіть у заповідних і паркових зонах. В особливостях одного з найперспективніших ринків нерухомості України розбиралася інтернет-газета \"СЕЙЧАС\".

Севастополь, Феодосія, Керч та, звичайно ж, Велика Ялта - тут забудова ведеться найбільш швидкими темпами. І хоч у кримських містах, як й в цілому по Україні, спостерігається деякий сезонний спад ділової активності, ціни на житло ростуть дуже швидко.

В Ялті як на Кіпрі

Щасливі власники ділянок і нерухомості у Великій Ялті можуть бути впевнені в безбідній старості. Вартість нерухомості в кримському місті незабаром досягне рівня середземноморських курортів - за рік ціни виросли на 25-30%. Правда, експерти прогнозують деяке вповільнення темпів зростання цін під кінець року.

Як повідомив експерт агентства нерухомості \"Планета Крим\" Сергій Длинний, найбільшою популярністю серед покупців користується житло бізнес-класу. Вартість таких апартаментів починається від 4 тис. у.о. за квадратний метр. Але були випадки, коли за квадрат давали й 10-12 тис. у.о. Але в цьому випадку мова йде про апартаменти класу \"люкс\" - з пляжем, паркингом, SPA-салонами та іншими зручностями.

Покупці кримської нерухомості як і раніше віддають перевагу апартаментам проживанню в котеджних селищах. Цю тенденцію пояснив директор з маркетингу компанії SV Development Володимир Степенко: \"На сьогоднішній день інфраструктура котеджних селищ Криму перебуває або на нерозвиненому, або на середньорозвиненому рівні, сильно поступаючись аналогічній інфраструктурі в Київській області. Але умови проживання незабаром будуть поліпшуватися, тому що на цьому ринку підсилюється конкуренція\".

За даними компанії SV Development, в 2008 році в Криму буде введено в експлуатацію 139 нових житлових комплексів й 39 котеджних селищ.

Примітно, що більше половини покупців апартаментів і котеджів класу \"люкс\" у Криму - росіяни. \"Хоч у нас інфраструктура й не на найвищому рівні, їх приваблює кримський клімат\", - відзначає Длинний. Але не тільки за кліматичною принадністю тягнуться на півострів жителі сусідньої держави. За даними компанії \"Маркет-Крим\", квартири в таких будинках окупаються за 5-6 років. У перспективі це вигідне капіталовкладення.

Хто купує житло в Криму

Останнім часом у Криму активно розвивається й такий вид житлового будівництва, як апарт-готелі. Різниця між ними й звичайними готелями в тому, що номери не здаються, а продаються. У такого житла є свої плюси й мінуси. У ньому не можна прописатися, і квартирна плата кусається - порядку 15 у.о. за кожен квадрат щомісяця. Але проте таке домоволодіння гарне для людей, які не проживають в ньому постійно. \"Людина приїхала, пожила, виїхала, здала ключі на ресепшн і його номер підтримується в стадії постійної готовності, прибирається\", - розповідає Сергій Длинний. Крім того, адміністрація апарт-готеля може під час відсутності хазяїна здавати його номер в оренду.

Зараз на ПБК всього три таких комплекси, але ще декілька перебувають у розробці. \"Інвестор, який придбав земельну ділянку біля моря, не може побудувати там повноцінний житловий комплекс - доведеться витримати санітарну зону, тобто відступити 100 м від моря. На апарт-готелі ця норма не поширюється. Можна зводити його біля крайки води\", - пояснює перспективність цього напрямку Володимир Степенко. Подібні готелі-будинки можна будувати й у безпосередній близькості від природоохоронних зон - як об\'єкти рекреації.

Екологія або гроші?

Ситуація, коли в самого берега моря або на території парків виростають житлові масиви, давно турбує кримських екологів. Голова Кримської республіканської асоціації \"Екологія та світ\" Віктор Тарасенко заявив: \"Активно забудовуються Мисхорський, Массандрівський, Микитський парки. Їх вже залишилося де третина, а де й половина\".

Це відбувається ще й тому, що дотепер межі цих парків документально не визначені. \"Де-юре необхідно позначити їх на картах. Де-факто - відгородити їхніми щитами, штахетами\", - вважає Тарасенко. При Раді Міністрів АРК працює спеціальна комісія, але результату її роботи поки не видно. Визначати границі тих або інших паркових і рекреаційних зон - обов\'язок місцевих, сільських і селищних рад. А їм зовсім не вигідно обмежувати територію, яку можна вигідно продати під забудову.

Автор: Олена Павленко

Источник: times.liga.net