Штраф на суму 320 чи 96 тис. — "смертна кара" для підприємців

Уже наприкінці лютого на Львівщині почнуть працювати консолідовані комісії з виявлення нелегальних працівників на підприємствах. Проте більшість представників бізнесу все ще не усвідомили, що можуть бути оштрафовані на 320 тис. грн і, в результаті, збанкрутувати.

16 лютого 2017

Відразу зробимо застереження: ми не маємо наміру захищати бізнес, який обкрадає власних працівників, не виплачуючи їм навіть мінімальну заробітну плату. А з того, що виплачує, — видаючи частину в конвертах, вбиваючи, відтак, надію на прийнятні пенсії в майбутньому. Проте Закон України від 06.12.2016 р. №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн (він же раніше — законопроект №5130) стосується і великої частини бізнесу, який намагається працювати чесно. Тепер через найменшу провину підприємці можуть втратити не тільки бізнес, а й власне житло. Адже виявлення навіть одного офіційно не влаштованого працівника, згідно із законом, карається штрафом на суму
96 тис. грн. Недопущення державного інспектора праці до перевірки з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, порушень при виплаті заробітної плати тощо — 100 мінімальних зарплат (320 тис. грн)! Крім того, ще 30 мінімальних зарплат (96 тис. грн) — за кожного працівника, стосовно якого допущено порушення.

За незаконне звільнення працівника роботодавцеві можуть виписати штраф на суму від 34 тис. до 51 тис. грн. , або позбавити права займати посаду керівника терміном до 3 років, чи навіть присудити до виправних робіт на термін до 2 років. І це лише незначна частина санкцій, як можуть бути застосовані до роботодавців.

Днями розговорилися зі знайомим підприємцем. Має п'ятьох працівників. Два — поєднують роботу з навчанням. Один — пенсіонер, який працює через день. Ще двоє, включно з бухгалтером, оформлені на півставки. Робота нескладна, але без найманої праці не обійтися. "Якщо я платитиму їм по 3200 грн., муситиму збільшити фонд оплати праці більш ніж удвічі. А цього мені не дозволяють мої доходи. Тому, вочевидь, доведеться закриватися".

Як днями повідомив начальник Головного управління ДФС у Львівській області Ігор Кондро, у зоні ризику — тобто таких, які виплачують заробітну плату нижчу від законних 3200 грн., — на кінець 2016 р. у Львівській області перебувало близько 80% приватних підприємств. А це — 207,6 тисячі найманих працівників, або 37,8% від їх загальної кількості!

Жартувати не варто

За словами І. Кондро, високі штрафи — це вимушений захід. Підприємці досі не відповідали на поступки, які їм робила держава: зменшення розміру ЄСВ, мораторій на перевірки бізнесу тощо. За даними ДФС — а вони трохи відрізняються від тих, що є в органах Держстату, — на 1 січня 2017 р. середній рівень заробітної плати на Львівщині становив близько 4,5 тис. грн. Але за звітами — він не перевищував 2 тис. грн. Тому держава й пішла на кардинальний крок, а саме — підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн.

Правда, вже після прийняття рішення про підвищення мінімальної заробітної плати, наприкінці минулого року, частина підприємців зробили коригування у своїй діяльності. На 1 лютого майже 700 суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які раніше декларували відсутність найманих працівників, оформили їх на роботу.

На його думку, оскільки штрафи за порушення досить високі, а отже є чималі корупційні ризики, перевірки мають проводитися спільно представниками ДФС, інспекцією Держпраці під егідою органів місцевого самоврядування. Місцеві органи влади наділені правами фіксувати факти порушення трудового законодавства і також можуть створювати відповідні комісії. Крім того, моніторити ситуацію може й Пенсійний фонд.

Що стосується документування фактів порушень, то, на думку І. Кондро, до цього має бути залучена Національна поліція. Вона може виявляти людей, які працюють нелегально, а також документувати факти перевірок. Підстава для перевірки — заява працівника, котрий повідомить про факт невиплати заробітної плати у повному обсязі.

За словами самих підприємців, є негласне розпорядження влади принаймні до 20 лютого утриматися від перевірок, щоб дати можливість бізнесу правильно відреагувати і привести трудові відносини з найманими працівниками у відповідність до вимог трудового законодавства.

Трохи раніше територіальні органи ДФС області провели роботу з суб'єктами господарювання, які протягом 2016 р. виплачували заробітну плату, нижчу від встановленого законодавством розміру. Заслухано понад 6 тис. мінімізаторів заробітної плати, з яких 90% підвищили її рівень. До місцевих бюджетів додатково надійшло понад 4 млн грн. податку на доходи фізичних осіб.

Що робити?

На думку І. Кондро, вихід із ситуації завжди можна знайти. Якщо підприємець працює у правовому полі і має дохід менше 1,5 млн грн та 9 найманих працівників, йому слід перейти на загальну систему оподаткування. Тоді всі виплати будуть включені у витрати. По-друге, подивитися, чи немає в нього зайвих працівників, чи всі вони потрібні.

Сільгосппідприємствам, зайнятим сезонними роботами, радить на відповідний сезон реєструватися суб'єктами підприємницької діяльності терміном на 3 місяці, отримувати свідоцтво і сплачувати єдиний податок. Але на кожне підприємство потрібно дивитися окремо.

Проте найрадикальніші заходи пропонує народний депутат, голова правління Всеукраїнського об'єднання підприємців малого і середнього бізнесу "Фортеця" Оксана Продан. За її словами, нові драконівські штрафи вже викликали величезну хвилю обурення підприємців. "Це політика терору щодо тих, хто працює сам і не чекає на допомогу держави. Замість того, щоб створити умови для самозайнятості, стимулювати економічну активність, урядовці, навпаки, заганяють економіку в тінь і стимулюють нову хвилю безробіття. Підприємець, отримавши штраф на суму 320 тис. грн, може втратити житло, яке в нього забере держава за рішенням суду. Якщо терміново не змінити законодавство, це призведе до подальшої економічної стагнації і масових акцій протесту. Саме тому я наполягатиму на прийнятті нового закону", — зазначила політик.

На її думку, сума штрафів має бути сумірна з порушеннями. Коли підприємців карають штрафами на суму 96 — 320 тис. грн, а за самовільне користування надрами максимальний штраф — 510 грн, за викрадання чужого майна — 510 грн, за незаконну вирубку лісу — 170 грн, то це свідчить, що урядовці дбають не про людей і економіку, а лише про власні інтереси. Тому потрібні зміни.

А поки що ДФС звітує про зростання надходжень до державного та місцевих бюджетів. Вони вражають. Наприклад, у 2015 р. на Львівщині до держбюджету було зібрано 10 млрд грн, у 2016 р. — майже 15 млрд. Це найбільший приріст надходжень до держбюджету за роки незалежності України. Надзвичайно врожайним виявився січень 2017 р. Якщо у січні 2016-го до держбюджету було зібрано 503 млн грн, то в січні 2017 р. — 720 млн. Приріст становить 217 млн, або 43%. Така ж ситуація з місцевим бюджетом, у який додатково отримано 219 млн грн.

Та навряд чи ці кошти принесуть державі і людям якусь велику користь, оскільки будуть витрачені на виплати з безробіття, різноманітні субсидії тощо. Скажімо, 2016 р. у державному бюджеті на житлові субсидії було закладено близько 40 млрд грн, 2017-го ця цифра перевищила 50 млрд грн. За прогнозами експертів, у найближчі два роки субсидії отримуватимуть 2/3 українських сімей. Особливо з урахуванням того, що, за прогнозом Національного банку України, внаслідок підвищення мінімальної заробітної плати у 2017 р. до 3200 грн. буде звільнено близько 630 тис. працівників. Про це йдеться у інфляційному звіті НБУ за січень.

Коментарі

Володимир В'язівський, екс-депутат ВР України:

— Бізнесу зараз дуже важко "витягувати" мінімальну зарплату. А тут ще можуть добити штрафами. Звісно, найбільш підприємливі знайдуть можливість обійти урядову пастку, проте підвищення надходжень від цієї ініціативи уряд навряд чи матиме. Не легше стане й громадянам, бо вони ще не отримали на руки нову заробітну плату, а ціни на товари та послуги вже зросли. Крім того, уряд забув про найбільш уразливу верству населення — пенсіонерів. Вони постраждали найбільше.

У перевірках є дуже великий елемент вибірковості, або стимуляції до корупції. Щоб податківець заплющив очі на якісь порушення, знадобляться вагомі аргументи.

Микола Савуляк,

голова ГО "Клуб Ділових Людей", м. Львів:

— Ситуація — це монета на два боки. З одного боку, підвищувати в Україні мінімальну заробітну плату треба.
3200 грн — не межа, бо це дозволяє піднімати рівень достатку найбідніших працівників. Так діяли в Польщі, коли там підвищували заробітну платню в рази, в інших країнах. В Україні вона мала б бути не 3200, а, можливо, 5—10 тис. і більше. Це підвищує купівельну спроможність населення і стримує потік людей за кордон. Це позитивний бік підвищення мінімальної зарплати.

Але є й негативний. Є багато бізнесів, наприклад у торгівлі, сфері обслуговування, навіть у виробництві, які були побудовані на принципі дешевої робочої сили. Скажімо, продавець невеличкого продуктового магазину отримує, щонайбільше, 2—3 тис. грн. Рентабельність цього бізнесу не дозволяє платити більше. Таким чином, із підвищенням мінімальної зарплати і ризиком отримати штраф частина бізнесу муситиме припинити свою діяльність. Їхня діяльність — не автоматизована, потребує багато дешевої робочої сили. Частину людей замінять автоматами, системами автоматизації тощо. Ще частина магазинів, офісів просто закриються.

Тому в короткостроковій перспективі рішення про підвищення мінімалки спрацює як негативне. Воно викине частину людей на ринок, які муситимуть шукати інших заробітків. Ймовірно, знову ж таки, за кордоном.

Що б мало супроводжувати підвищення заробітної плати до 3200 грн? Розвиток інфраструктури, якої для бізнесу дуже бракує (швидке підключення електромереж для виробництва, отримання дозволів, готові виробничі приміщення під оренду, шляхи, комунікації тощо). Здешевлення фінансових кредитів для бізнесу або доступні лізингові програми, — оскільки сьогодні бізнес не може собі дозволити залучити кредит для поповнення оборотних коштів або для розширення діяльності. Гроші на ринку — дорогі, тому бізнес не має змоги інвестувати кошти в автоматизацію виробництва. Керівники мали б звільнити двох малоефективних людей і поставити на їхнє місце автоматизовані системи. А так вони і людей звільнити мусять, і систем встановити не можуть.

Варто згадати і про відсутність будь-яких державних програм з розвитку малого бізнесу — чи то в нашому регіоні, чи на національному рівні. Щойно зустрічалися з колегою з Верховної Ради, і він підтвердив: реальних програм для малого бізнесу, про які б можна було говорити, що вони діють в Україні, немає. Таким чином, бачимо розрив: навантаження на бізнес зросло, а додаткових сервісів, можливостей, які б сприяли його зростанню, не з'явилося. Це ще один мінус нинішньої ситуації.

Тепер про штрафи на суму 320 тис. грн. Для більшості малих підприємців такий штраф означає закриття бізнесу. Більшість їх навіть за рік не заробляють 320 тис. грн чистого прибутку! Тому підприємці, так би мовити, ображені на уряд. Усі можуть помилятися. Однак у даному разі це означає, що держава просто хоче запровадити "смертну кару" для таких підприємців. Вони мають або продати квартиру, або взяти кредит, щоб виплатити такий штраф. Захистити себе малий бізнес не зможе.

Ще півроку бізнес буде перегруповуватися. Частина підприємців ще не усвідомили нових ризиків і сподіваються, що найгірше станеться не з ними. Але вже після перших скандалів з приводу таких штрафів вони їх усвідомлять. Тоді можна очікувати нової лавини проблем у малому бізнесі.

Ми не "проти", ми — "за" і хотіли б, аби мінімальну зарплату підвищували й далі. Але були б вдячні за підтримку інфраструктури, здешевлення кредитів тощо. Наразі ж гайки малому бізнесу лише закручують.

Автор: Василь Худицький

gazeta.dt.ua